Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, лікування, фото

Хвороба Лайма або кліщовий бореліоз

За рівнем захворюваності іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма) випереджає клещовий енцефаліт, твердо займає провідне місце серед інфекцій, збудники яких передаються кліщами та широко поширена на багатьох територіях нашої країни, також займає одне з провідних місць серед всіх природно вогнищевих зоонозів, які часто реєструється медичними установами. Хочется відзначити, що в останні два десятиліття по загальновідомих причин в нашій країні в цілому помітно ослабли дослідження кліщових інфекцій. Автор сподівається, що представлені нижче матеріали допоможуть жителям України уберегтися від контактів з кліщами, а в разі нападу останніх, правильно витягти їх зі шкіри мінімізувавши ризик передачі збудника захворювань.

Хвороба Лайма (Кліщовий бореліоз), що ж це таке.

Почнемо з визначення:

Іксодових кліщовий бореліоз (ІКБ) – це етіологічно самостійна хронічна або рецидивуюча природно-осередкова трансмісивна інфекція, збудники (спірохети) які передаються іксодовими кліщами, мають здатність до поразки різноманітних органів (шкірний покрив, центральна нервова та серцево-судинна системи, опорно руховий апарат).

Серед спірохет групи ІКБ патогенність для людини доведена для B. burgdorferi sensu stricto – збудника класичної американської хвороби Лайма, поширеного також і в Європі, B. garinii і B. afzelii мають євразійські ареали. Є підстави вважати, що крім названих видів захворювання у людини можуть викликати B. lusitaniae і B. valaisiana.

Рід Borrelia, названий на честь французького мікробіолога A. Borrel, відноситься до порядку Spirochaetales, сімейству Spirochaetaceae, в котрі входять ще 6 родів спірохет (Spirocheta,Cristispira, Treponema, Serpulina, Brachyspira, Brevinema), різних за своєю біології і морфології. Серед спірохет є як вільноживучі, так і асоційовані з господарями форми; багато з них патогенні для різних тварин і людини.

Рід Borrelia зараз включає 36-40 видів спірохет -це грамнегативні бактерії довжиною від 8 до 30 мкм і шириною 0,2-0,5 мкм

Борелії групи ІКБ екологічно і коеволюційно найтісніше пов’язані з обмеженою групою видів іксодових кліщів багатого за видовим складом і надзвичайно розповсюджених роду Ixodes, а точніше його під-роду Ixodes sensu stricto. Ця група видів не має чіткого таксономічного статусу і загальноприйнятого назви.

В межах України знаходиться значна, але не найбільша частина світового ареалу ІКБ c основним переносником борелій – кліщем Ixodes ricinus (один з масових видів на території України). Цей кліщ основний переносник і довготривалий хранитель борелій в природних осередках, а також джерелоцих збудників для людини.

Трохи біології для більш повного розуміння проблеми:

Кишечник іксодових кліщів – нормальне середовище проживання борелій, де вони постійно живуть, розмножуються і, по суті справи, можуть бути віднесені до звичайних симбіонтам цих кліщів.Чим вище концентрація борелій в кишечнику дорослих голодних кліщів, тим більше серед них частка особин з цими спірохетами в слинних залозах. Цей процес продовжується розповсюдженнямборелій в інші внутрішні органи кліща, тобто генералізацією інфекції, причому міграція спірохет відбувається по міжклітинних просторах і, по всій видимості, через різні типи клітин кліща.Яка ж зараженість і індивідуальна інфікованість кліщів?

У дорослих I. ricinus її звичайний рівень – до 20-25%, але в деяких природних вогнищах він може доходити до 40% і більше.

Люди заражаються при інокуляції збудника зі слиною кліща, якщо його слинні залози містять борелії, причому перші ж порції слини, що виділяються кліщем відразу після його прикріплення, «можуть» містити достатню для інфікування дозу збудника. Від хворої людини до здорової збудник інфекції не передається, за винятком можливості трансплацентарной передачі борелій, яка достовірно встановлена ​​для збудників ІКБ на певному етапі вагітності.

Достовірні відомості про скільки-небудь помітному епідемічному значенні інших видів іксодових кліщів на території України або інших груп переносників, а також про можливість зараження людей будь-яким іншим шляхом, крім трансмісивного, відсутні. Сприйнятливість людей, по всій видимості, дуже висока, а можливо і абсолютна. Хворіють як сільські, так і міські жителі, причому частка городян в структурі захворюваності дуже висока.

Хвороба Лайма реєструється серед усіх вікових груп населення, але частіше хворіють дорослі працездатні люди (20-59 років), на частку яких зазвичай припадає більше половини всіх випадків. Порівняно велика група хворих (17-20%) – це діти дошкільного і шкільного (до 14 років) віку, причому в деяких регіонах 2-3% випадків припадає на 1-2-річних дітей.

Иксодовый клещевой боррелиоз, лечение, фото

Хвороба Лайма

На відміну від американської «хвороба Лайма» в Україні не відбувається значного ураження опорно-рухового апарату, внаслідок чого артрити розвиваються рідко (у 9,8% хроніків). Вони проявляються як гострий артрит (найчастіше великих суглобів), хронічний артрит. Може розвинутися акродерматит (аж до атрофічного). Перший або загальноінфекційний, як його називають деякі клініцисти, етап хвороби може тривати протягом 4-5 тижнів. Зазвичай захворювання починається «мляво». У більшості хворих на місці укусу кліща (вхідні ворота збудника) розвивається мігруюча еритема. Мігруюча еритема – це єдина впізнавана ознака ІКБ.Еритема розвивається від місця присмоктування кліща та поступово збільшується (мігрує) внаслідокрозмноження збудника в її периферичної частини (звідси назви: мігруюча еритема). Одночасно з появою еритеми з’являються ознаки общеінфекційного синдрому. У 80% хворих починається гарячкова реакція. Температура може бути субфебрильною, тобто в межах 37-38 градусів, яка тримається тривалий час, рідше підвищується до 39 ° C і тримається короткий час(3-7 днів). Поряд з температурною реакцією, нерідко супроводжується ознобом, може з’явитися нездужання, стомлюваність, слабкість, головний біль, короткочасні м’язові і суглобові болі, нудота, блювота. Досить часто спостерігається безсимптомний перебіг початкової фази інфекційного процесу, що супроводжується появою активного специфічного гуморального імунітету. Ця група пацієнтів найчастіше своєчасно не отримує етіотропного лікування, що сприяє ризику формування у них хронічного перебігу захворювання.

Також далеко не у всіх випадках інфікування виникає еритема, і розвиваються безерітемние форми ІКБ. Швидко розпізнати безерітемную форму ІКБ вдається вкрай рідко. Значна частина таких захворювань, швидше за все, залишається не виявленою, оскільки багато людей в подібній ситуації взагалі не звертаються до лікаря або звертаються за медичною допомогою через великий проміжок часу після зараженя, коли інфекційний процес вже встиг отримати розвиток. У багатьох таких випадках лікування починається пізніше, і захворювання протікає важче, ніж при ерітемной формі.

Оскільки збудники борелізов чутливі до антибіотиків, антибактеріальна терапія показана на всіх стадіях захворювання, причому чим раніше починається лікування, тим воно ефективніше. Етіотропна терапія на початку інфекційного процесу сприяє швидшому його завершення і попереджає розвиток пізніх проявів. Велике значення для елімінації борелій з організму і попередження хронічного перебігу інфекції має тривалість лікування.

Розуміючи клінічну тяжкість і труднощі з діагностикою захворювання, деякі дослідники не дарма  називають дане захворювання «великим клінічним імітатором».

Як себе захистити?

Тобто, як застерегти себе від укусу кліща або потрапляння борелій в організм.

Прийнято вважати, що ефективний захист людей від кліщів досягається різними способами застосування репеленту: шляхом безпосереднього нанесення не шкіру або використання їх при обробці одягу, тобто індивідуальний захист!

Найбільш важливим показником якості репелентів і форм застосування є їх ефективність по відношенню до різних кровосисних членистоногих, яка оцінюється гостротою і тривалістю відлякувальної дії.

Значна варіабельність в реакції кліщів на відлякувальну дію препаратів, довго не змусила себе чекати і в багатьох країнах почали реєструватися тенденції до погіршення захисного ефекту відлякуючих хімічних елементів – ще на при кінці минулого тисячоліття. Пошуки рішень не припиняються і постійно оновлюються, але кліщі швидко виробляють стійкість до нових речовин. Ці питання обговорюється провідними вченими не тільки України, а й світу. Наукові дослідження останніх років показали, що всі репеленти (речовини, що відлякують комах) погано працюють в сегменті захисту від нападу кліщів, що передають при укусі збудників іксодового кліщового бореліозу.

На сьогодні відлякування від обробленої шкіри і одягу 10-20%, навіть якщо б 90% кліщів, але ж одне присмоктування кліща може призвести до важкого захворюваня.

Група ризику – хто в ній?

Люди, що працюють з худобою, які відвідують пасовища, лісники, мисливці, рибалки, туристи та інші. В даний час помічена інтенсивність появи заражених кліщів на території мегаполісів: в паркових зонах відпочинку. Це говорить про те, що сьогодні міський житель схильний неменшому ризику бути вкушеним кліщем, ніж житель передмістя.

Декілька слів про зловживання!

Засіб від кліщів для дітей – це прекрасна ніша торгівлі всілякими засобами відлякування і також неперевершена можливість для брудних маніпуляцій батьками. Потрібно з обережністю ставитися до підбадьорливих написів і як говоритися не вірити на слово, що захист від нападу кліщів буде точно забезпечений! Хочу зазначити, що технічні вимоги з безпеки до дитячих засобів завжди на порядок вище ніж до дорослої людини. Якщо на сьогодні розробники інсектицидів і репелентів, поклавши руку на серце не можуть захистити дорослого аерозольними засобами до складу яких входять потужні піретройди (циперметрин, альфациперметрин, зетациперметрин,) орієнтовані на швидкий ефект-нокдаун і відносно тривалу залишкову дію, то з дітьми ще важче, тобто мало дієве, через м’які і щадні рецептури засобів! Наприклад діюча речовина, яка входить до багатьох засобів в Україні: перметрин – абсолютно огидно працює по кровосисним видам! Дитину треба постійно оглядати, через кожну годину, якщо ви знаходитись в місцях імовірного нападу кліщів.Потрібно враховувати, що чутливість в засобах відлякування у різних родів кліщів – дуже різна. Чутливість до хімічних речовин може змінитися при зараженні кліщів збудниками захворювань, а також у міру вікових змін.

Засіб від кліщів для людей можна купити на багатьох сайтах і прилавках магазинів. Враховуйте, що хімічні сполуки знижують свою ефективність при температурі вище 25 градусів, що говорить про необхідність дотриманні його правильного температурного зберігання! Розраховувати, що традиційні засоби допоможуть з кліщами, не вдається. Краще тверезо дивитися на динамічну експансію шкідників мегаполісів, як в принципі всіх урбанізованих територій. І прийняти, той факт, що чинити опір кліщам стає складніше, треба стати більш витонченими попереджаючи зараження інфекцією.

Навіть якщо репелент не допоміг, і кліщ впився – досконалий процес видалення кліща з кожних покровів істотно зменшить ризик вашого зараження або ваших дітей. А саме є підтвердження того, що при видаленні кліща часто відривають його тіло від головки, і якщо кліщ інфікований, в місці розриву з кишечника вивільняється велика кількість борелій, яка додатково інфікує окрім слинних залоз. Для видалення кліщів не рекомендується користуватися пальцями або пінцетом, оскільки при стисненні тіла кліща, вірогідно видавлювання його вмісту разом з можливими збудниками хвороби в ранку.

Сучасні медичні набори для видалення кліщів

Такі як Kick the tick (Кік зе тік) істотно знижують ризик передачі інфекції під час процедури видалення за рахунок подвійного режиму дії:

– QUICK-FREEZE EFFECT – це режим швидкого заморожування і пригнічення фізіологічних функцій кліща, тим самим запобігає зараженню патогеном під час вилучення зі шкіри

– інноваційна технологія APRF TECHNOLOGY (Anti-Parasite Removal Film) використовується в деяких європейських засобах для повного покриття кліща і місця його кріплення. Цей ефект захищає кліща від розриву при видалення зі шкіри.

Треба пам’ятати!

Кліщ видаляється без стискання, щоб запобігти додатковому фактору інфікування.

Якщо під рукою немає медичного набору для видалення кліщів, дотримуйтеся наведених нижче рекомендацій.

З нитки можна зробити петлю, накинути її під хоботок (якомога ближче до шкіри) і, розтягнувши кінці нитки в боки і вгору, поперемінно обережно натягуючи їх, витягуючи кліща зі шкіри. Різкі рухи неприпустимі. Якщо при витяганні кліща відірвалася голівка, яка зазвичай залишається в шкірі і має вигляд чорної точки, місце присмоктування протирають ватою або бинтом, змоченими спиртом (горілкою), а потім головку видаляють стерильною голкою, попередньо прожарений на вогні. Важливо не розірвати кліща при видаленні, оскільки залишивши в шкірі частину кліща можно викликати запалення і нагноєння. Після видалення кліща шкіру в місці його присмоктування обробляють настоянкою йоду або спиртом (горілкою). Накладення пов’язки, як правило, не потрібно.

І для тих хто любить самодіяльність: Якщо ви почнете намазувати кліща, що впився олією або якимось подразнюючим засобом, від почне задихатися і в конвульсіях введе вам набагато більшу інфікуючу дозу, ніж при помірному насиченні.

При укусах кліща, слід негайно звернутися до медичного закладу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Меню